Новини


21-24 червня виставка равликів

опубліковано 20 черв. 2018 р., 02:25 Адміністратор сайту

    Детально на сторінці ВИСТАВКИ-ДІЮЧІ.

20 червня —Всесвітній День захисту слонів у зоопарках

опубліковано 20 черв. 2018 р., 02:22 Адміністратор сайту   [ оновлено 20 черв. 2018 р., 02:23 ]


Цей міжнародний день має на меті привернути увагу світової громадськості до прав слонів, які живуть в зоопарках, і звільнити їх із неволі. Правозахисники з IDAEZ (International Day of Action for Elephants in Zoos)  стверджують, що «багато зоопарків до сих пір використовують жорстокі методи, подібні цирковим, – в хід йдуть сталеві гаки на зразок тих, якими користуються пожежники, для того, щоб штовхати, підштовхувати і бити слонів, домагаючись покори». Через нестачу рухливості і вимушеного стояння на твердій поверхні, слони страждають інфекціями ніг і артритами через що їх піддають евтаназії.

Вперше заходи з нагоди відзначення цього дня пройшли у 2009 році за ініціативи представників організацій із захисту прав тварин. Поки що День захисту слонів не є офіційним, однак активісти докладають зусиль, щоб ООН надала йому офіційного статусу.

17 червня — Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою

опубліковано 18 черв. 2018 р., 01:46 Адміністратор сайту   [ оновлено 18 черв. 2018 р., 01:47 ]


Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

За даними міжнародних організацій та експертів за період з 1981 по 2003 роки було деградовано 24% ґрунтів планети.

Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тон родючих ґрунтів.

На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тон зерна.

Кожну хвилину в світі від голоду вмирає 16 людей, з яких 12 дітей.

Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.

До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50%, 45% та 30% відповідно.

17 червня 1994 року в м. Париж, Франція, для консолідації світових зусиль у подоланні проблем деградації земель було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням (далі – Конвенція), а 26 грудня 1996 року вона набула чинності.

Конвенція є однією з найбільших міжнародних угод природоохоронного спрямування поряд з Конвенцією ООН про біологічне різноманіття та Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату. Разом вони складають три так звані Ріо-Конвенції, що були узгоджені під час Всесвітнього саміту зі сталого розвитку, який проходив у 1992 році в місті Ріо-де-Жанейро, Бразилія.

В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

Україна приєдналася до Конвенції згідно із Законом від 4 липня 2002 року №61-IV, отримавши додаткову можливість для використання світового досвіду і міжнародних ресурсів у відповідній сфері та взявши на себе зобов’язання щодо впровадження цієї Конвенції.

15 червня — Всесвітній день вітру

опубліковано 14 черв. 2018 р., 06:03 Адміністратор сайту


Ініціаторами створення такого незвичайного на перший погляд свята стали Європейська асоціація вітроенергетики і Всесвітня рада з енергії вітру. Мета його проведення — залучення уваги громадськості (в першу чергу, представників енергетичних комплексів різних країн) до величезного потенціалу вітроенергетики. На думку експертів, розвиток вітроенергетики допоможе вирішити низку проблем не тільки енергетичний, але й економічного, а також екологічного характеру. Зокрема, активна робота в цьому напрямку може призвести до скорочення величезних сум, які щорічно вкладаються в енергетику. В результаті, не буде так гостро стоятиме проблема обмеженості ресурсів викопного палива, світ зможе подолати кризу глобальної зміни клімату. «За вітроенергетичними установками — майбутнє!», — кажуть експерти. Багато країн розуміють це вже зараз. Попри сумніви скептиків, які вважають «приручення вітру» безперспективною затією, вітроенергетичні установки (ВЕУ) сьогодні успішно діють майже у 80 країнах світу, а у виробництві енергії з вітру беруть участь тисячі людей. Основні лідери за потужністю введених в експлуатації ВЕУ на даний момент є Китай, США, Німеччина і Іспанія.

7-10 червня - виставка кактусів та сукулентів

опубліковано 13 черв. 2018 р., 06:31 Адміністратор сайту

    Докладно на сторінці ВИСТАВКИ-ДІЮЧІ.

8 червня — Всесвітній день океанів

опубліковано 8 черв. 2018 р., 00:43 Адміністратор сайту


Для океану як і для атмосфери, найбільшу загрозу становить забруднення відходами людської діяльності або, інакше кажучи, його швидке отруєння. Багато вчених розглядають океан як добре збалансований єдиний організм, який має механізми захисту своєї температури, хімічного захисту та живих систем. Забруднення блокує діяльність цих механізмів, що призводить до різких кліматичних коливань, які порушують природні ритми життя водних і наземних організмів, призводять до загибелі морських тварин, рослин і мікроорганізмів та в кінцевому рахунку завдають шкоди самій людині.

Найпоширенішим і найнебезпечнішим джерелом забруднення океанів є:

-         нафта та нафтопродукти; тонна нафти покриває тонкою плівкою 12 км акваторії океану і забруднює майже 1 млн. тонн води. Вже станом на 1980 рік четверта частина світового океану була покрита нафтовою плівкою;

-         ядерні та хімічні відходи.

Небезпека полягає в тому, що якими б безпечними і міцними не були ємності, в яких захоронено відходи, завжди існує небезпека їх розгерметизації внаслідок дії зовнішніх хімічних агентів, великого тиску на морських глибинах, ударів об тверді предмети при штормах та інших причинах.

Окрім того людина, хижацьке  відношенню людини до живого світу океанів, теж наносить непоправної шкоди. Природні багатства океану, які раніше вважались невичерпними, як виявилось, зовсім такими не є. Ось що, згідно з журналом "Природознавство", говорить палеонтолог Нейлс Елдрідж про надмірне використання природних ресурсів: "Сучасні технології роблять рибну промисловість настільки ефективною, що вироблене ним на величезних ділянках океанського дна спустошення входить в порівняння з вирубкою лісу. Застосування цих технологій – справжнє винищення, так як витягання риболовних сітей чи проходження траулера завжди викликають не потрібну смерть морських черепах чи тюленів, а також багатьох не промислових видів риб чи безхребетних." Говорячи про згубні наслідки вилову креветок, журнал "Нешнл джіогрефік" зазначає, що біля узбережжя Мексиканського заливу зазвичай губиться, заради пару кілограмів креветок, безліч мешканців моря – і перш за все рибний молодняк. Цю, так звану, непотрібну частину вилову вважають побічним продуктом, який подекуди перевищує у 4 рази корисний улов. Сучасні океани перетворюються в справжню бійню, де гинуть багато рідких видів тварин.

Єдиним способом боротьби з таким "вбивчим" відношенням до океану є усвідомлення людством його незрівнянної ролі в житті на планеті у цілому. З океану пішло життя на планеті, тож, можливо саме там може зародитися ще якась нова його форма. Але при такому відношенні до величі води нічого хорошого від океану для людини очікувати не приходиться.

В 1992 році рішенням Міжнародного саміту на вищому рівні, який проводився в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), було прийнято рішення про щорічне проведення 8 червня Всесвітнього День океанів.

Пізніше, 5-го грудня 2008-го року, за даними проекту DilovaMova.com, Генеральна Асамблея ООН, в резолюції №A/RES/63/111 (п. 171) Всесвітньому дню океанів було присвоєно одне з найбільш гідних і узаконених статусів на міжнародному рівні.

КП «Київський міський Будинок природи» оголошує відкриття програми "ЛІТО2018"

опубліковано 7 черв. 2018 р., 05:34 Адміністратор сайту


   Цього року ми пропонуємо нашим відвідувачам перегляд фільмів на екологічну тематику.
Захід буде проводитись один раз в тиждень.
Попередньо записатись можна за тел. 234-45-47

7-10 червня виставка африканських фіалок і стрептокарпусів

опубліковано 6 черв. 2018 р., 02:17 Адміністратор сайту

       Докладно на сторінці ВИСТАВКИ - ДІЮЧІ.

5 червня — Всесвітній день охорони довкілля.

опубліковано 4 черв. 2018 р., 03:30 Адміністратор сайту


«Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами»,- таке попередження у звернені надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН від 2200 діячів науки та культури з 23 країн світу.

Вже у 1972 році у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція із захисту навколишнього середовища, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Учасники конференції ухвалили рішення щодо щорічного проведення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня.

Цей день — прекрасна нагода зробити хоч один крок до покращення стану довкілля. Дехто відмовиться сьогодні від поїздки транспортом; хтось посадить дерево, а інший нарешті прибере сміття в своєму дворі, напує водою разом з дитиною дерево, або кущик біля під’їзду.

Але головне це те, що лише разом можливо зробити довкілля чистішим, адже наше майбутнє залежить саме від нашої свідомості і відповідальності за кожен крок.

 

«Блакитний прапор» в Києві

опубліковано 4 черв. 2018 р., 03:04 Адміністратор сайту   [ оновлено 5 черв. 2018 р., 06:42 ]

«Блакитний прапор» — екологічний сертифікат, який видається пляжам і маринам країн Європи, Африки, Карибських островів, а також — Нової Зеландії, Канади на підставі рішення незалежного Міжнародного Журі про їх відповідність вимогам критеріїв Програми «Блакитний прапор». Для участі в Програмі необхідно бажання пляжів або марин і наявність національного координатора — громадської організації, яка є членом Міжнародної організації по освіті для навколишнього середовища.

Метою програми «Блакитний прапор» є забезпечення сталого розвитку пляжів і яхтено-катерних стоянок за допомогою впровадження строгих критеріїв, які стосуються якості води, екологічної освіти та інформації, екологічного менеджменту, безпеки та інших послуг.

Програма має дві сторони: екологічне виховання та збільшення туристичної привабливості, тому що при її втіленні не тільки проводиться виховна та освітня робота з відпочиваючими, а й більшою мірою гарантується екологічна безпека, безпека плавання відпочиваючих, а також — створення необхідної санітарної інфраструктури.

Розмах реалізації програми вважається показником сталого розвитку регіону і призводить до підвищення іміджевої привабливості всього регіону в цілому.

Пляжі, які отримали «Блакитний прапор», вносяться в лист міжнародної туристичної організації, як рекомендовані для відвідування, це є певним сигналом для туриста до відвідування того чи іншого пляжу, готелю, міста. Це особливо важливо в умовах кризи, так як існує тенденція при інших рівних умовах, вибирати місця відпочинку, що гарантують безпеку, екологічну чистоту і комфорт.

Програма «Блакитний прапор» була заснована в 1985 році у Франції, в 1987 році вона стала європейською програмою. У 1987 році в програмі брало участь 10 країн (452 ​​пляжів і марин отримали «Блакитний прапор»). У 2003 році програма стала міжнародною.

 Згідно з вимогами Програми, пляж повинен задовольняти стандартам 32-х критеріїв, що стосуються екологічної освіти та інформації, якості води, екологічного менеджменту, безпеки і послуг.

Критерії екологічної освіти та інформації включають в себе необхідність звертати увагу громадськості на чистоту (забрудненість) пляжу, інформувати населення про особливо чутливі області прибережної зони з метою їх охорони, включаючи інформацію про об'єкти флори і фауни; про правила поведінки на пляжі; про програму «Блакитний прапор», а також — про правила отримання пляжем «Блактного прапору». Це — одна з найбільш складних груп критеріїв, тому що вона включає в себе безпосередню освітню роботу не тільки по підвищенню рівня екологічної свідомості, а й щодо підвищення загального культурного рівня широких верств населення.

Критерії якості води вимагають відповідності якості води в зонах рекреації міжнародним і національним вимогам і стандартам.

Критерії екологічного менеджменту передбачають наявність плану землекористування і стратегичного плану розвитку прибережної зони, а також передбачає введення роздільного збору сміття, щоденне очищення пляжів під час сезону, відсутність на території пляжу транспорту та інше.

Критерії безпеки і послуг включають обладнання пляжів рятувальними вишками, інвентарем, наявність сертифікованих рятувальників і медпункту, доступність питної води і телефону, а також наявність спеціальних пристосувань для осіб з фізичними вадами та інше.

У 2016 році в програмі брало участь 47 країн (більше 4266 пляжів і марин отримали «Блакитний прапор»).

Найвищий показник екологічності пляжів в 2016 році мала Іспанія: 586 її пляжі відзначені Блакитним прапором. Друге місце посідає Греція — 429 пляжів, та третє місце за Туреччиною — 414 пляжів.

У Києві минулого, 2017 року, Блакитний прапор було піднято на трьох столичних пляжах. В цьому році 7 столичних пляжів мають такі амбіції. 1 червня 2018 року, офіційно було відкрито «Дитячий» пляж у Гідропарку. Уже другий рік поспіль цей пляж отримує престижний сертифікат «Блакитний Прапор». Фахівець з екологічної освіти КП «Київський міський Будинок природи» Дана Марценюк вже другий рік приймає участь в заходах на цих пляжах, проводячи з дітьми ігри та пізнавальні бесіди. Цього разу під час першого еколого-просвітницького заходу, приуроченого до імплементації «Блакитного прапору», було проведено експерименти з водою, а саме: визначення стану якості води (прозорість, запах, смак). Представлено дітям кругообіг води в природі, продемонстровано сам «Блакитний прапор» та розказано, що він означає і як його можна отримати. По закінченню заходу, найактивнішим та допитливим було вручено грамоти «Захисник води», та багато інших призів.

 
 
 
 

1-10 of 210