Новини


16 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин

опубліковано 13 серп. 2018 р., 01:51 Адміністратор сайту

Безпритульними тваринами людство планети опікується вже не одне століття. Перший з відомих притулків для собак був організований в Японії ще в 1695 році за ініціативи феодального правителя Токугави Цунаєсі. Тоді в притулку перебувало 50 тис. тварин. Вони одержували триразове харчування, з ними шанобливо поводилися і, навіть, читали щоденно  лекції з конфуціанства.

Перший закон з захисту тварин від жорстокого поводження був прийнятий у Великобританії в 1822 році. Згодом схожі закони набули чинності в більшості європейських країн.

В США перший притулок для тварин з’явився в 1883 році в штаті Огайо. Вже понад 100 років він виконує свою місію – шукає нових власників для безпорадних тварин.

Німеччина стала першою в світі країною, де права тварин захищені Конституцією. За новими законами забороняється, або суттєво обмежується використання тварин для випробувань косметичних засобів, побутової хімії та ліків.

В нашій країні стосовно всіх тварин, в тому числі і безпритульних, з 2006 року діє Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження», а в 2017 році було введено кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами – це штрафи за побої та знущання над тваринами від 3400 до 8500 грн. Винуватцю в залежності від наслідків (загибель тварини) може загрожувати і обмеження позбавлення волі від шести місяців до 8 років.

На початку ХХ ст. німецько-французький теолог, лікар і філософ Альбер Швейцер почав розглядати етичне мислення як виявлення духовного і внутрішнього зв’язку зі світом. За його думкою лише за умови відмови від утилітарної етики, руйнуючої людину і природу, та переходу до етики благоговіння перед життям можливе врятування сучасного суспільства. А.Швейцер зазначав, що етика, яка не розглядає взаємини людини й інших істот, неповноцінна. Лише універсальна етика переживання та відповідальності за все живе інше, в том числі тварин, дає змогу людині усвідомити себе як людину.


8 серпня – Всесвітній день котів (World Cat Day)

опубліковано 8 серп. 2018 р., 06:07 Адміністратор сайту


World Cat Day святкується за ініціативою Міжнародного фонду благополуччя тварин з 2002 року.

Міжнародний день кота – це 24 години визнання і вшанування одного з найстаріших і найулюбленішого домашнього улюбленця людства. Окрім  IFAW до святкування цього дня приєднались й інші групи захисту прав тварин.

За попередніми оцінками, близько 500 мільйонів кішок граються в садах та подвір’ях в усьому світу. І це здорово, тому що кішка, як стверджують дослідники, покращує психічне здоров’я і знімає стрес, занепокоєння, а також депресію.

              Цікаві факти про котів

·      Муркання кота зовсім не означає, що він в цей момент щасливий чи задоволений. Дослідники визначили, що кішки мурликають на частотах між 25 і 150 Гц. Цей діапазон «може поліпшити щільність кісток і сприяти зціленню організму». Таким чином ці тварини займаються самолікуванням.

·      Найстаріша відома домашня кішка на кличку Creme Puff прожила 38 років та 3 дні. В середньому домашні коти живуть до 15 років.

·      Коти кращі мисливці, ніж собаки. Нещодавнє дослідження більше 2000 скам’янілостей показало, що члени сімейства котів (felids) були кращими мисливцями та більш здатними до виживання, ніж собаки (canid). Вони максимально використовували свої ресурси та полювали на собак, що призвело до скорочення кількості диких собак, які вижили.

·      Не всі вміють гладити котів. За словами дослідників з Університету Лінкольна, коти люблять, коли гладять їх рот, підборіддя та щоки. У цих місцях розміщені пахучі залози. Найгірше для кота, коли його гладять біля хвоста. Цю зону дослідники назвали ерогенною.

·      Не всі коти люблять котовник котячий. Запах цієї рослини одурманює далеко не всіх чотирилапих улюбленців. За словами вчених, 20-30% котів мають імунітет проти запаху котовника котячого. Крім того, коти віком до 6 місяців теж не реагують на нього.

·      Коти не відчувають солодкий смак. Так само як і тигри та леви вони не мають амінокислот, які могли б зробити ДНК для гена, що дозволяв би їм виявити солодкі смаки.

 

6 серпня - Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї

опубліковано 6 серп. 2018 р., 02:00 Адміністратор сайту   [ оновлено 6 серп. 2018 р., 02:00 ]

         Цього дня 1945 р. американська авіація піддала атомному бомбардуванню японське місто Хіросіму.

Унаслідок миттєво загинули близько 80 тисяч осіб, пропали безвісті понад 12 тисяч осіб.

У радіусі чотирьох кілометрів від епіцентру вибуху протягом багатьох годин тривали пожежі. На площі 12 квадратних кілометрів будови були повністю зруйновані, з 90 тисяч будинків знищені 62 тисячі.

Наступна бомба була скинута 9 серпня. Об 11 год. 01 хв. екіпаж літака-носія скинув Fat Man (“Товстун”) з плутонієвим зарядом (тротиловий еквівалент 20 тисяч тонн) на Нагасакі. Миттєво загинули і пропали безвісті понад 73 тисячі осіб, пізніше від опромінення і поранень померли ще 35 тисяч осіб. Понад 50% постраждалих були вражені опіками, до 30% отримали ушкодження від ударної хвилі, 20% піддалися дії проникаючої радіації. Пожежі знищили велику частину будівель.

Внаслідок двох бомбардувань постраждали близько 300 тисяч осіб.

Вперше в історії ядерна зброя була застосована проти людей і продемонструвала свою жахливу силу. Колосальних збитків було завдано довкіллю і здоров'ю громадян. 6 серпня 1955 року в Хіросімі відбулася перша міжнародна конференція за заборону атомної і водневої зброї. Відтоді місто, постраждале від атомного бомбардування, стало символом боротьби проти зброї масового знищення, а День Хіросіми став відзначатися міжнародним співтовариством як Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї.

Наслідки бомбардувань відчутні й сьогодні. Ядерна зброя вважається найбільш небезпечною з усіх видів зброї. Крім прямого ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням та проникаючою радіацією величезні території на багато років забруднюються радіонуклідами і стають непридатними для нормальної життєдіяльності людини. На сьогоднішній день більшість країн припинили здійснювати ядерні вибухи, проте лабораторні випробовування тривають і надалі.

1 серпня 2018 року – день екологічного боргу

опубліковано 31 лип. 2018 р., 04:34 Адміністратор сайту   [ оновлено 2 серп. 2018 р., 05:33 ]


Згідно з даними Всесвітньої мережі екологічного сліду (GFN), наразі людство споживає в 1,7 раза більше, ніж може забезпечити планета Земля. Тобто нам потрібні ресурси не однієї, а 1,7 планети, щоб забезпечити нинішній стиль життя.
День екологічного боргу (День екоборгу)  настає тоді, коли кількість використаних ресурсів перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік. Цей день визначає науково-дослідницька організація «Глобальна мережа екологічного сліду» (Global Footprint Network, GFN), яка запропонувала його в 1987 році. З кожним роком День екоборгу настає все раніше й раніше: у 1970 році він настав 23 грудня, у 2000-му - 4 жовтня, у 2016-му - 8 серпня, у 2017-му - 2 серпня, у 2018-му - 1 серпня. Тобто з минулого року людство суттєво уповільнило свої боргові темпи (1 день порівняно з минулим роком), однак навіть один день боргу у масштабах планети - це колосальні ресурси: тисячі гектарів вирубаних лісів, тисячі тон виловленої риби, мільйони тон їжі, приблизно чверть з якої навіть не використовується та йде у смітник.
Свої показники у порівнянні з минулим роком суттєво покращила Австралія: минулого року країна очолювала список країн-боржників, споживаючи ресурсів 5,2 планети. Цього року показник австралійців - 4,1 планети. Американцям, як і торік, потрібно 5 планет, наразі вони є лідерами списку. П’ятірку рейтингу замикають Південна Корея (3,5 планети), Росія (3,3), Німеччина (3).
“Прості щоденні дії, наш вибір, про який ми часом навіть не замислюємося, впливають на природу навколо нас: нам треба більше паперу - вирубується більше лісів, залишили включеним непотрібне світло - десь спалили більше ресурсів, купили поліетиленовий пакет - якась тварина у світі загинула. Щороку екоборг планети росте, і потрібно вже сьогодні ставати більш відповідальним до власного споживання та ощадливішими до ресурсів планети”, - говорить Олена Тарасова-Красієва, національна координаторка World Wildlife Fund в Україні.
Борги рано чи пізно доведеться віддавати. Можливо, й не нам, але точно - майбутнім поколінням.

23 липня – Всесвітній день китів та дельфінів

опубліковано 23 лип. 2018 р., 04:34 Адміністратор сайту   [ оновлено 23 лип. 2018 р., 04:45 ]


23 липня суспільство відзначає Всесвітній день китів і дельфінів (World Whale and Dolphin Day). У 1986 році це свято заснували після того, як Міжнародна китобійна комісія (International Whaling Commission: IWC) ввела заборону на китовий промисел, яка означає, що в усьому світі полювання на китів, а також торгівля китовим м'ясом суворо заборонені.

При цьому китовий промисел — не єдина загроза для даних тварин. Ще один із головних факторів зникнення китів, дельфінів і інших морських ссавців — це їх відлов для дельфінаріїв, океанаріумів і так далі. Саме тому, ця дата вважається днем захисту не лише китів, але і всіх морських ссавців.

Щорічно в цей день різноманітні природоохоронні групи та організації проводять акції та демонстрації на захист китів та інших морських ссавців. Традиційно екологи об'єднуються і присвячують цей день захисту одного унікального виду, якому загрожує смертельна небезпека зникнення.

Особливе значення цей день має для України, так як в Чорному морі на даний момент мешкає кілька десятків видів дельфінів. Багато з них знаходяться під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги.

14 липня – день Либеді

опубліковано 12 лип. 2018 р., 05:47 Адміністратор сайту   [ оновлено 12 лип. 2018 р., 06:06 ]

У нашому Екологічному календарі липень присвячено річці Либідь – правої притоки Дніпра. Либідь, безумовно, одна із найвідоміших київських річок. Її сучасна довжина становить понад 16 км, площа водозбору – 6600 га, а перепад висот між витоком і гирлом перевищує 85 м. Гирло річки Либідь розташоване на південний схід від головної будівлі ТЕЦ-5. Найвідоміший з двох офіційно визнаних витоків Либеді знаходиться на території парку Відрадний (вул.М.Донця). Ра
зом з тим на поверхні річка вперше з’являється лише поблизу перетину вулиць Залізничної та Маміна-Сибіряка, де відразу зливається зі своєю правою притокою – річкою Вершинкою. Поблизу станції метро «Видубичі» розташована єдина природна ділянка річки, довжиною 0,5км, яка зберегла свій первісний вигляд і якій надано статус комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Природне русло р.Либідь».
На жаль впродовж останнього сторіччя легендарна річка зазнала значних змін: розлоге у минулому русло на сьогодні закуте у бетон, замість лісів вздовж річки збудовано промислові об’єкти, а річковий басейн перетворено на міський зливний колектор. Він додає Либеді десятки тонн піску, дрібного побутового сміття, залишків нафтопродуктів, що потрапляють у річку через зливні рештки та жолоби із шляхопроводів столиці.
Однак, завдяки зусиллям членів ГО «Водний рух Київщини», легендарна Либідь отримала шанс на відродження (ревіталізацію) як водного об’єкту, громадського центру, зеленої артерії міста.
Цьогорічний святковий захід присвячено 1050-річчу з дня першого згадування легендарної річки у древньому літописі. Організаторами заходу (ГО «Водний рух Київщини») передбачені цікаві майстер класи для дітей і дорослих, різноманітні конкурси з призами і інше. Захід відбудеться 14 липня 2018 року на території скверу по вул. Ямська, 54 та прилеглій до скверу прибережній захисній смузі славетної Либеді.


11 липня - Всесвітній день народонаселення

опубліковано 10 лип. 2018 р., 07:57 Адміністратор сайту

У 1989р. Рада керуючих Програми розвитку ООН (ПРООН) рекомендувала відзначати 11 липня як Всесвітній день народонаселення (рішення ПРООН 89/46). Ведучи відлік від 11 липня 1987р., коли чисельність населення світу перетнула позначку 5 мільярдів мешканців, цей День має на меті загострити увагу на невідкладності та важливості питань, пов'язаних з народонаселенням, зокрема, в контексті планів і програм загального розвитку та необхідності пошуків розв'язання цих проблем.

За оцінками ООН, у 2050 році чисельність населення Землі може досягти більше 9 мільярдів осіб. Найбільш населеними країнами залишаться Китай, де проживають 1,4 млрд. осіб, та Індія – з населенням в 1,3 млрд. На ці дві країни припадає відповідно 19% і 18% світового населення. Високі темпи приросту чисельності населення будуть в Нігерії, Конго, Пакистані, Ефіопії, Танзанії, США, Уганді та Індонезії.

Однак український внесок у наведену цифру має мінусову позначку. За розрахунками кількість населення  нашої держави не зростає, а зменшується. У період 2001-2013 роки кількість населення України зменшилася на 6 %.

7 липня - День працівника природно-заповідної справи

опубліковано 6 лип. 2018 р., 06:42 Адміністратор сайту


З метою підтримки природно-заповідної справи, враховуючи істотний внесок фахівців та професіоналів, не байдужих людей до сьогодення та майбуття стану нашої природи, на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, 18-го серпня 2009-го року Президентом України, згідно Указу № 629/2009 встановлено професійне свято працівників природно-заповідної справи, який тепер щорічно відзначається 7 липня.

До уваги громадян із порушенням слуху

опубліковано 4 лип. 2018 р., 06:13 Адміністратор сайту

Урядовий контактний центр приймає та реєструє звернення до органів виконавчої влади від осіб з порушенням слуху, використовуючи жестову мову.


4 липня - Міжнародний день дельфінів, що знаходяться в неволі

опубліковано 3 лип. 2018 р., 06:12 Адміністратор сайту

 4 липня в Міжнародний день дельфінів, що знаходяться в неволі, по всьому світу щорічно проходять пікети на захист дельфінів. Ініціатива виходить від борців за права тварин, які вважають неприпустимим використання дельфінів і інших морських ссавців в мілітаристських цілях і тримання їх в неволі.

Впродовж десяти років Асоціація рибалок України разом з іншими громадськими організаціями бореться за права дельфінів, вимагаючи закрити всі дельфінарії на території країни та заборонити експлуатацію їх у розважальних цілях. Члени Асоціації переконані, що розум і закон візьмуть гору і скоро дельфіни опиняться в рідній стихії ― в морі. Решту морських тварин АРУ пропонує переселити в океанаріуми, в умови, що максимально наближені до природних.
У Чорному морі мешкає три види дельфінів: афаліна, білобочка і азовка. Найбільший бутилконос, або афаліна. Поменше - белобочка і найменший дельфін - азовка (морська свиня, пихтун). Вони занесені до Червоної книги України.

Але це не зупиняє бізнесменів використовувати Червонокнижних дельфінів у розважальних цілях.
Дельфіни, кити і білухи такі розумні, що для них необхідно прийняти білль про права. Це дозволить поводитися з ними, як з тими, хто не відносяться до людського роду але є особистостями. Так вважають українські екологи і фахівці Гельсінкської групи, що включає в себе членів британського Товариства захисту китів і дельфінів.

На думку фахівців, Декларація прав китоподібних, в разі її зведення в ранг закону, захистить їх від утримання в зоопарках і нападу з боку браконьєрів. Китобоїв прирівняє до вбивць. А нафтові та будівельні компанії - враховувати наслідки своїх дій для життя цих створінь.

У проекті закону говориться, що кожен представник китоподібних - кити, дельфіни і білухи - має право на життя, і ніхто не має права бути власником цих створінь або робити щось, що порушує їх права, свободи чи встановлені правила.

Дельфіни - люди Моря! Тримати у неволі цих прекрасних тварин заради комерційних цілей є дикістю. Цей жах повинен стати частиною минулого.

1-10 of 220