14 липня 2015р. відбулась конференція «Імплементація механізму Оргуської конвенції у м.Києві». Протокол конференції.

опубліковано 2 вер. 2015 р., 01:54 Адміністратор сайту   [ оновлено 2 вер. 2015 р., 01:55 ]

Участники конференції

Андрійко Руслан Юрійович

 

Голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики

Мовчан Микола Михайлович

Заступник директора Департаменту Міністерства екології

Зубович Микола Петрович

Директор КП «Київський міський Будинок природи»

Федоренко Ігор Петрович

 

Заступник голови Комісії Київради з питань культури та туризму

Городецький Олександр Антонович

Еколог-винахідник

Мавлянов Данило Бешимович

Заступник директора Департаменту –начальник управління екології та природних ресурсів

Панчук Олексанлр Сергійович

Київський зоологічний парк загальнодержавного значення, начальник науково-методичного відділу

Копейкіна Лілія Миколаївна

Фахівець управління екології та природних ресурсів

Демченко Ольга Іванівна

Київський зоологічний парк загальнодержавного значення , провідний фахівець з організації дозвілля

Редькіна Надія Олександрівна

Старший науковий співробітник НДІСЕРМ

Цудікова Алла

Громадська платформа «Нова Країна»

 

Фамуляк-Зелінська Віра Юріївна

Департамент суспільних комунікацій, управління преси та інформації  КМДА.

 

В ході конференції виступили:

Мавлянов Д.Б. Зі сторони населення продовжують надходити скарги про вирубки зелених насаджень.

Зауважив про недостатність фінансування для здійснення екологічних завдань, наприклад – є програма «Питна вода», але нема фінансування, тому програма не працює.

 Зараз всі стають економними у зв’язку з підвищенням тарифів на ЖКХ. Будинок природи започаткував ініціативу – встановили лічильники води і тепер це підприємство платить в 5 рази менше за воду. Я віддав наказ на встановлення лічильників на всіх комунальних підприємствах нашого підпорядкування.

Про ситуацію з екологією – нема функції контролю зі сторони Київради, екологічні інспекції позбавлені можливості контролювати. Контроль за екологічним станом міста повинен бути у мера, але він теж не має цієї можливості. Маємо надію, що щось зміниться як з патрульною поліцейською службою міста. Маємо надію на децентралізацію, яка надасть нам повноваження та можливість впливати на ситуацію.

Очікуєм кошти на Бортницьку станцію аерації.

Андрійко Р.Ю.  Кошти, виділені на екологію Києва і області цього року – дуже малі для такого мегаполісу. Місто на межі екологічної катастрофи – безконтрольна забудова, знищення зелених насаджень – це все почалося при Черновецькому, але продовжується і зараз. Без екологічної інспекції ми не маємо жодних механізмів впливу на ситуацію.

 У людей низька свідомість, вони не думають про своїх дітей – яким повітрям вони будуть дихати, яку воду пити. Екологічне виховання – це те, на що слід звернути увагу і зробити все можливе, щоб зберегти природу нашого міста, нашої країни для нащадків.

Мавлянов Д.Б. Гроші повинні працювати в нашому місті, на його потреби. 

Городецький О.А. Як промисловий дизайнер внес пропозиції. Зараз на Хрещатику пройти неможливо з-за машин, які паркуються на тротуарах. Машини трамбують землю, скоро дерева загинуть, бо сохнуть корені. Запропонував проект –тротуари для людей без машин, зробивши еко-бардюри.

Баки для сміття - запропонував нову концепцію по збору сміття. Готовий надати креслення та розробки.

Зубович М.П. Відповідно до статутних завдань КП «Київський міський Будинок природи» зобов’язаний проводити серед населення міста як активну, так і пасивну  форми екологічної просвіти. З початку створення Будинку природи за 5 років з 2005 по 2010 рік було видано 36 брошур по методичним рекомендаціям екологічного виховання, по збереженню елементів довкілля, а також різноманітні плакати по пропаганді збереженню біорізноманіття в кількості 18 видань. Крім того щоквартально були підготовлені передачі екологічних новин міста Києва. За останні 4 роки  просвітницька робота підприємства обмежена лише до можливостей службового приміщення підприємства.

Місто Київ - один з найбільших мегаполісів Європи, знаходиться в центрі материка і потребує заздалегідь спланованих професійних дій по відновленню мікроклімата. З 2009 року по екологічним показникам він став найбруднішим містом Європи по таким показникам: по рівню викидів вуглекислого газу, енергоспоживання, транспорту, якості води і повітря, переробки відходів і екологічній політиці (данні від 09.12.2009р.).

Користуючись нагодою, хотілося б подякувати контактний центр м.Києва, за надану статистичну інформацію стосовно звернення громадян по екологічним проблемам міста. По даним контактного центру м.Києва кияни все більше проявляють активну зацікавленість екологією міста. Лише за спекотний період цього місяця на протязі 4 днів до контактного центру звернулося більше 4 тисяч людей з вимогою про полив автомобільних доріг та насаджень, полив клумб та газонів, полив вулиць та проїжджих частин. Це свідчить про прояв свідомості мешканців міста та невідповідного реагування. Мешканці міста декларують свої персональні дані при реєстрації своїх звернень, що говорить про свідоме ставлення киян до невідповідного екологічного стану міста. Кияни добре розуміють, що кожне дерево міста на площу 100 квадратів листової пластини щодобово може надавати 100 літрів так необхідної вологи повітря в період спеки. Виникає запитання – що більше необхідне для киян – клумби з розами на фоні вигорівши газонів, чи дбайливі зволожені газони, политі тротуарні насадження та неодноразово зволожені вулиці? Прикладом може стати систематичний полив каштанів на вулиці Хрещатик, чого було недостатньо для молодих каштанів, тоді як 40-50 річні каштани транспірацією своїх листів забезпечили свій захист від сонячних променів.  В природних умовах ареалу каштану вологість повітря не опускається нище 65%. У спекотні дні на початку липня цього року відносна вологість повітря опускалася нище 30% в окремих мікрорайонах міста, в тому числі і на Хрещатику. Для таких видів дерев як каштан та липа серцелистна в спекотні дні необхідно поливати систематично всю прилеглу територію, для того щоб підняти загальну вологість повітря, яка б не дала можливості сонячним променям спалювати листову пластину. До речі, листова пластина тополя пірамідального має восковий наліт, який відбиває сонячні промені. Наглядним прикладом для киян є остання спека у Дніпропетровську, коли для збереження мікроклімату міста та зелених насаджень підвищували вологість повітря  та знижували температуру заасфальтованих територій шляхом цілодобового поливу.

Для виконання засад Оргуської конвенції, які закладені до статутних зобов’язань КП «Київський міський Будинок природи», для проведення систематичної просвітницької роботи по екології міста в засобах масової інформації та періодичних виданнях, необхідно провести структурно-фінансове забезпечення підприємства.

Рєдькіна Н.О. – запропонувала створити робочу групу для створення екологічної програми і того, що ми розуміємо під цим. Треба, щоб було екологічне лоббі.

Цудікова А. – закликала до взаємодії із спеціалістами різних рівнів. Навела приклад з о.Сонячне, де КП «Плесо» має намір провести чистку озера. А там гніздяться качки. Не зрозуміло – чи узгоджуються такі дії, чи проводяться консультації? Відповідей нема.

Мовчан М.М. В Києві 47 громадських організацій. Нема телебачення, преси. Де вони, чому не цікавляться? Про екологію треба кричати, а не мовчати.

 

Відповідно до поставленого завдання Конференції вирішено:

1.      Звернутися до керівництва Постійної комісії Київради з питань екологічної політики про підготовку адекватних і вчасних адміністративно-фінансових рішень для затвердження їх Київрадою.

2.      Звернутися до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища про забезпечення КП «Київський міський Будинок природи» можливостями проведення повноцінної еколого-просвітницької роботи серед мешканців міста  матеріальними та технічними ресурсами.

3.      По результатам проведеної конференції матеріали надати керівництву міста.


ą
Адміністратор сайту,
2 вер. 2015 р., 01:54
ą
Адміністратор сайту,
2 вер. 2015 р., 01:54
ą
Адміністратор сайту,
2 вер. 2015 р., 01:54
Comments