19 серпня відбулась конференція „Відновлення мікроклімату у м.Києві”

опубліковано 20 серп. 2015 р., 07:22 Адміністратор сайту   [ оновлено 21 серп. 2015 р., 03:26 ]

ПРОТОКОЛ

Учасники конференції:

-         керівництво постійної комісії Київради з питань екологічної політики;

-         Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища;

-         Департамент архітектури та містобудування ;

-         Департамент суспільних комунікацій, управління преси та інформації  КМДА;

-         науковці;

-         КП «Київський міський Будинок природи»;

-         Громадські екологічні організації та об’єднання;

-         ЗМІ.

 

В ході конференції виступили:

Андрійко Р.Ю., Голові Постійної комісії Київради з питань екологічної політики

-         підтримав ініціативи Будинку природи і висловив надію, що міська влада дослухається до пропозицій Будинку природи і цієї конференції стосовно відновлення мікроклімату у місті Києві.

-          

Куровський Г.К., президент ГО «Київська ландшафтна ініціатива»

Проблеми екології і їх початок – в низькому рівні громадської моралі. У Декларації ООН (Рио-де-Жанейро, 1992р.) – було відзначено, що природне середовище є найбільшою моральною цінністю людства і внесено поняття «екологічна совість».

В декого ще є хибна уява, що людина може побудувати собі окремий рай лише для себе і своєї родини з повітрям і водою в цьому раю у нормі. Але сьогодні є зони (і це майже секретна інформація), де середовище знаходиться в критичному стані і воно там найбільш агресивне – там утворюються життєнебезпечні бактерії. Зі школи ми знаєм, що нормальний рівень атмосферного тиску 760мм рт.ст. Сьогодні цей показник 740 мм рт.ст. и менше. Рівень атмосферного тиску  напряму пов’язан з імунітетом людини, якщо тиск низький то імунітет людини слабшає і це катастрофічно впливає на людину, підвищується рівень захворювань.

Ідентичність етносу і нації з ландшафтом пов’язані між собою, тому знищуючи ландшафт ми знищуємо націю. Київ є найбільш унікальним містом на планеті. Але саме в Києві на відміну від міст інших країн досі немає ландшафтного департаменту, який би дбав про ландшафти і зберігав їх.

 

Головна місія Києва – духовна, а саме місто - це живий організм, тому ми запропонували перетворити його з об’єкта в суб’єкт, тобто пропонуємо відноситись до міста і середовища як до батька, до друга. Ми перетворюємо дерева в наших друзів з відповідним відношенням. «Ёжик в тумане» та інші скульптури ми створюємо саме для цього, бо вони роблять місто живим, цікавим. Таке місто приваблює як киян, так і гостей.

Наші річки. Багато їх вбиті в колектори (Либідь, Сирець). І це теж негативно впливає на мікроклімат міста та його ландшафти.

Пропонуємо:

1.     Створити в Києві Департамент ландшафтного дизайну. Але робити треба вже щось зараз, не очікуючи появи Департаменту.

2.     Потрібно підвищувати громадську відповідальність, впроваджуючи поняття «екологічна совість».

3.     Такі конференції на теми мікроклімату та відновленню Києва потрібні, тож проводити їх треба частіше.

 

Зубович М.П., директор КП «Київський міський Будинок природи», к.б.н.

В період спеки у липні і в першій половині серпня до столичного call-центру телефонували декілька тисяч киян з проханням поливати вулиці міста. Дерева поливались, але не в достатній кількості, бо влада не мала фахової відповіді на це. Людина як живий організм на пів свідомості розуміє, що лише вона може полегшити деревам перенести такі кліматичні негаразди.

У 2007 році засуха у місті пройшла більш-менш рівномірно, а точніше листова пластина у каштана та липи була найбільш пошкоджена на вулиці Хрещатик на 60%, тоді як в цьому році вона пошкоджена на всі 100%. Просто згоріла листова пластина каштану не лише на Хрещатику, а на Басейній, на Мечнікова, на Інститутській, Пушкінській та багато по Києву. Вивчаючи основну причину , ми звернули увагу на загальні кліматичні показники:

-         температура повітря побила сторічні показники і на сонці сягнула за 40 град С;

-         вологість повітря знижувалась до ризикових для здоров»я людини показників – 23-25%.

При такій вологості повітря сонячна інсоляція просто палила листову пластину каштану та липи , а в деяких умовах мікроклімату підгоріли  і листя клену гостролистого та клена явіра. Багато каштанів всохло, бо вони не витримують попадання прямих сонячних променів більше 3 годин при такий температурі та рівня вологості. Майже всі газони міста в середині літа мали піздньо-осінній наряд сухої трави.

ДБНовські норми радянських часів були позбавлені приватних інтересів  і відповідали санітарним і екологічним нормам забудови. Кількість зелених насаджень була розрахована  на 20-кратну кількість автотранспорту міста. Тротуарні насадження мали суцільну смугу, засіяну травою. На смузі були висаджені чагарники для поглинання і затримання пилевих потоків з дороги.

Контролювались викиди автотранспорту, особливо в період засухи. Вулиці міста на протязі дня мали вологий вигляд. Заасфальтована территорія мала температуру меншу а ніж температура повітря.

Прибудинкова территорія і газони поливались щовечора,а  газони і вільна від забудови территорія отримувала додаткову вологу з повітря протягом  дня.

За 20 років ДБНовські норми неодноразово переписувались, щоб задовольнити бізнес-потреби. Зараз компенсаційне озеленення від забудовників має формальну звітність і не відповідає санітарним та екологічним нормам. В природі 100% территорії повинно працювати на створення клімату, а раз людина заасфальтувала-забудувала территорію, то повинна це компенсувати.

На засіданні екологічної комісії Київради 20.01.2015р. було розглянуто нашу пропозицію про відновлення мікроклімату міста. Її було рекомендовано управлінню екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою  та збереження природного середовища  включити надані пропозиції в проект екологічної політики м.Києва до 2025р.

Маємо надію, що після цьогорічної спеки їх думки буде сформовано фахово.

Безумовно, що виникає необхідність фінансового забезпечення програми відновлення мікроклімату міста. Нами напрацьована пропозиція для керівників КМДА стосовно цього питання.

-         Основним забруднювачем міста є автотранспорт. Виникає презумпція виновності – хто забруднює, той і платить. Відповідно до ст.22 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» Київрада може самостійно запровадити екологічний збір з власників автотранспорту в залежності від об’єму двигуна. Вказаний екологічний збір через громадський контроль повинен мати прозору форму його використання. А це близько 1млрд.грн.

-         Запровадити екологічний збір з забудовників, які в більшій, або менший мірі порушили норми забудови, зменшили прибудинкові территорії, які не провели компенсуючого  озеленення, з порушників водного законодавства, та з тих, хто побудувався на забороненій законом территорії.

Надзвичайно важливим заходом по відновленню мікроклімату у місті Києві є:

-         контроль за вологістю повітря і при необхідності обов’язкової її нормалізації;

-         зниження температури заасфальтованої территорії до рівня температури повітря;

-         полив прибудинкових территорій з систематичним поливом газонів і молодих насаджень міста;

-         боротьба з екологічними забруднювачами;

-         просвіта населення в постійно діючих інформаційних засобах масової інформації;

-         періодичний змив з проїжджої частини пилу техногенного походження.

-         ввести технологічну карту по догляду за тротуарними насадженнями міста, яка повинна включити в себе обов’язковий систематичний полив, рихлення пристволових лунок для буферності грунту щонайменше тричі на рік.

           В Парижі є Єлисейські поля. Вони засіяни травою замість будинків, які знесли саме для того, щоб поліпшити мікроклімат для жителів міста.

Об’єднання з природою – це основна життєва ціль людини. Дерева Києва повинні мати особливий статус, їх треба зберігати, садити нові, а не винищувати.

Бондарь А., КП «Київські парки»

Розповіла про парки Києва.

Дідух Я.П., завідувач відділу геоботаніки та екології, член кореспондент АН НАНУ

Чистота в місті залежить від населення і спеціалістів. Джерело фінансування - якщо накласти штраф за паркування на газонах – це величезний резерв.

Боротьба з омелою непрофесійно ведеться щорічно. Але чим більше її зрізують – тим більше вона наростає.

Каштани вразливі до хвороб і жари, треба їх замінювати іншими деревами, менш залежними.

Кількість населення у м.Києві вже давно перевищує допустиму норму зелених насаджень. В зв’язку з чим нам необхідно збільшувати їх кількість.

Покращення екосистеми можливо за рахунок збільшення зелених насаджень. Зараз спостерігається ефект спустелювання – наші дерева не витримують засуху, гинуть, їх витісняють інші рослини – ті, що живуть при сухих умовах. Наприклад амброзія, яка визиває алергію. І таких видів цілий ряд, вони мають негативний і агресивний вплив на здоров’я людей. Зменшення дерев збільшує кількість формальдегідів, які негативно впливають на людське здоров’я.

Анабелла Моріна, засновник Громадського Руху «Почайна», художнік, журналіст, поет

Про роль озер і малих річок на мікроклімат і Дніпро, що міліє. Розповіла про озера на Оболоні, які залишились від річки Почайна. Про археологічні знахідки древньої культури і стоянки періоду неоліту. Зроблено аналізи води, що дає право сказати про цілющі властивості води. Якщо поставити очисні споруди, то озеро само себе очистить остаточно, бо там є підземні ключі. Про плани зробити озеро Иорданське, що на Оболоні, національним парком, а також відновити річку Почайну.

Сочельникова Валентина, ГО «Союз инвалидов Чернобіля»

Поздоровила всіх з Яблучним Спасом. Про те, що треба починати з себе, розвивати власну свідомість. Те, що ми знаходимось в такому стані – це наслідок наших справ. Ми маємо жити і радіти життю.

Клименко Ю.А., центральний національний Ботанічний сад, зав.відділом дендрології, доктор с-х наук

Поливати дерева слід технічною водою. Треба впроваджувати систему крапельного зрошуваня. Всі дії повинні бути професійними. Треба садити рослини, які витримують посушливі умови.

 

Куровський Г.К., президент ГО «Київська ландшафтна ініціатива»

Колись Київ був містом 1000 садів, де цінність дерева була рівна цінності людського життя.

Зруб дерева у Стамбулі майже привів до революції – зміна ландшафту призвела людей до обурення, бо це посягання на їх ідентичність. За аморальність чиновники повинні іти у відставку. Саме таки люди, як активісти «Почайни» повинні керувати, бо вони втілюють суспільну мораль.  

Медведєв О.В., ГО «Союз інвалидів Чернобіля»

Висловив надію, що тема цієї  конференції дійде до керівництва міста та депутатів. Багато людей пішли з життя саме через засуху та низьку вологість. Чому травка росте на приватних ділянках у депутатів, а на київських подвір’ях – ні? Чому Париж може зробити Єлисейськи поля, а ми – ні?

Амінов В.Р., керівник дитячої організації «Дитячий форум»

Головним пріоритетом повинно стати екологічне виховання. І перший урок у школі повинен проходити на природі.

Відновлення мікроклімату – це комплексне питання. На закупку тільки насіння ампельних квітів ідуть мілліони грн., а на утримання парків міста – декілька тисяч

Городецький О.А., НТУ

розповів про свої розробки відносно збору сміття. Готовий надати креслення і всю документацію

Юрчак І. В. керівник ГО «Архітектурна Рада», архітектор

Розповів про Південний Урал, де був колись на розкопках міста, якому 4тис.років. Основним принципом того часу було – перш ніж попрати білизну – подумай про якість води. В Ірпіні зараз мер міста винищує ліси – а це легені Києва. Основна ідея людства – зберегти світ, в якому ми живемо.

Зубович М.П., директор КП «Київський міський Будинок природи», к.б.н.

Люди загинуть через невміння користуватись природою.

Агєєва В., голова ГК за збереження Беличанського лісу.

Запросила прийти 27 в Колонну залу, де плануються депутатськи слухання по ген.плану Києва, згідно якого заплановано винищення дерев в Бучанському та Биковнянському лісах.

Сергій Березін, киянин

В стратегії розвитку м.Києва слово «природа»  зустрічається лише 4 рази, слово «економіка» - 147раз, а «інвестиція» - 160 раз. Цівілізація гине, якщо вона не враховує природу, екологію. Треба міняти стратегію.

 

 

Comments