Мишак лісовий (Sylvaemus sylvaticus)



Днем их никогда нельзя было встретить, но в часы сумерек они были очень деятельны и необыкновенно смелы.

А. Брем




Вид, який зовсім не виправдовує своєї назви, оскільки абсолютно не зустрічається в лісових хащах, а хіба що по самому краю узлісся. Цього мишака за його схильність до відкритих ландшафтів правильніше було б назвати польовим мишаком.

Мишак поширений на сухих луках, хлібних полях, в сухих чагарниках. В містах зустрічається досить часто по заплавах річок, на відкритих пустищах, що поросли бур’яном, найчастіше – на околицях. Хоча це один з наймасовіших видів ссавців на Україні, мало хто з міських жителів бачив цю тваринку, що веде потаємний нічний спосіб життя. Відрізнити мишака лісового від хатньої миші дуже легко – він більший, має велечезні пристосованні до нічного бачення очі. Животик у нього не сірий, як у хатньої миші, а майже білий, що різко контрастує з каштаново-рудим хутром спини. Мишак лісовий декоративний і надзвичайно граціозний. Він прекрасний бігун, вміє плавати, лазити по траві і кущах.

Розміри: довжина тіла до 10 см.

Забарвлення: верхня частина тіла каштаново-руда, нижня – яскраво-світла. Хвіст є довшим від тіла, а очі і вуха настільки великі, що одразу впадають в очі.

Харчування: насіння рослин, весною – зелені пагони, зерно, що залишається після збору врожаю, комахи.

Плодючість: в одному виводку, як правило, 6 малят. Одна самочка здатна дати 2-3 приплоди за сезон.

Зимівля: В сплячку, як і всі інші миші, не впадають, зимують мишаки зазвичай поодинці в неглибокик норах.

Розповсюдження: правобережна Україна і лівобережне Полісся.

Місцеперебуваня в місті: відкриті місця, куточки, де збереглася дика природа; пустища, чагарники, заплави річок.

Природоохоронний статус: вид благополучний, йому цілком під силу пережити творців тих самих міст, в яких вони змушені поселятися.